ЗНУЩАННЯ НАД СОЛДАТАМИ ТРИВАЮТЬ, – РОДИЧІ ВІЙСЬКОВИХ

|

Родичі військових звернулися до влади, а також військового командування, оприлюднивши факти штучного знищення українських захисників.
Кажуть: поки знущання над солдатами тривають, вище керівництво лише розкидається гучними заявами. Тож, близьким солдатів не залишилося нічого, крім як, боротися за наших бійців – самотужки.

До пресцентру UPN приїхали матері та дружини чоловіків, які боронять нашу Батьківщину. Фонд Олексія Оскера влаштував їм зустріч з професійним правозахисником – Анатолієм Пугачем, який надав їм юридичну консультацію. З перших секунд, заяви рідних шокували.

«У них начальник випив – побив машину, нову ми купили за власні кошти. Нині, немає людей, які би прийшли і командували», – ділиться переживаннями мати військовослужбовця, Руслана Костіна.

Питання злочинів командирів підняли одним із перших. Раніше й самі бійці розповідали про інциденти за участі керівництва. Рідні діляться – військових не чують. Навіть законне право кожного солдата подати рапорт – повністю ігнорують.

«Якщо рапорт не беруть – постарайтеся знайти поштове відділення, відправте документ заказним листом, аби було підтвердження, що він надсилався»,- каже юрист.

Ще однією суттєвою проблемою стало питання надання неякісної медичної допомоги. Зі слів рідних, нині до лав ЗСУ беруть, навіть, з серйозними протипоказаннями для несення служби.

«Мій чоловік зараз на фронті. Йому робили операцію на праве око, поставили штучний кристалик. На праве – він не бачить, і погіршується зір на лівому», – каже дружина військовослужбовця, Христина Черніховська.

А от син Руслани Костіної тиждень жив з пораненням. До слова, її син теж має вади зору, як і чоловік Христини. Мати ділиться, аби отримати медичну допомогу захисники самі мають цього добитися.

«Якщо військовослужбовець отримав поранення в результаті бойових дій, то він має пройти певну процедуру. Перше – це звернутися до військового керівництва: поставили його в офіційний список трьохсотих, чи не поставили. Друге – написати рапорта на вище військове керівництво, для того, аби йому надали гідний медичний сервіс»,- резюмував юрист.

Таких випадків сотні, або й тисячі. В керівництві батальйонів коїться те, про що більше мовчати не можна. Рідні кажуть, за життя солдатів будуть боротися до кінця.

«Найгірше, що люди опустили руки і їм байдуже на життя людей. Чому? Чому ми не можемо достукатися до президента? Ми написали скільки листів, були перевірки. Ми купуємо все для своїх дітей. Куди йдуть фінанси? Куди йдуть надходження?»,- бідкається мати військовослужбовця.

Автор: Ірина Безугла

Схожі записи