ВІДПРАЦЮВАЛИ У “СІЛЬПО”? ЗАРПЛАТИ – НЕ ЧЕКАЙТЕ! ФОТО. АУДІО

|
Фото: сайт компанії “Сільпо”

Дванадцятигодинний робочий день по факту, а на папері шість. Виплата допомоги після звільнення, а на ділі – дірка від бублика. У таких реаліях нині працює більшість найманих працівників в Україні. Щоправда, із кагорти усіх підприємств виділяються, зокрема, продуктові мережі. Найбільше тривожних сигналів до UPN надходить від колишніх та ще працюючих робітників мережі продуктових крамниць “Сільпо”. Розберемо ситуацію на прикладі однієї з робітниць. Нам вдалося записати аудіо розмови з Мариною. З початком повномасштабної агресії рф проти України, дівчина втратила можливість діставатися на роботу. Згодом же втратила і саму роботу.

“Двадцять четвертого лютого я поїхала з Києва, бо не мала змоги там залишатися. У кого була можливість з моїх колег, ті працювали з дому. У мене такої можливості не було, бо ноутбук залишився на роботі. Це на іншому березі Києва, тому у мене не було змоги поїхати і забрати його”.

Історія для сучасної України, тепер вже, звична до болю. Через подібне пройшли чи не усі українці. А от керівники і власники багатьох структур випробовування на людяність – провалили. У випадку з Мариною, компанія в особі бухгалтера, почала вести діалог зі співробітниками, які не повернулися на роботу, через постійні обстріли Києва, в ультимативній формі. Попри це, дівчина запропонувала взяти ноутбук для роботи додому і продовжити співпрацю. От тільки, цей варіант не влаштував керівництво.

“Минув десь тиждень, я зателефонувала до неї, сказала, що зможу приїхати за ноутбуком, щоб працювати. Вона мені відповіла, що поки що робота в офісі не потрібна, адже вони розподілили обов’язки між працівниками, у яких з собою були ноутбуки, а через деякий час вони знову зателефонували і запропонували мені два варіанти. Перше – це чекати, поки все закінчиться. А до того мій договір призупиняють. І, відповідно, стаж не нараховується. Зарплата теж. Друге – це звільнитися, і вони допоможуть мені стати на біржу. Мені дали приблизно годину на роздуми. Я не пам’ятаю. Я написала заяву. Це було четверте квітня”.

Після цього, дівчині надіслали документи, де було зазначено, що у неї залишилось тринадцять днів невикористаної відпустки, а також довідку про звільнення. Саме з нею експрацівниця планувала стати на біржу праці. Чекала Марина і на виплату зарплати, а також відпускних. Дівчина каже: в звичайний час, при звільненні, протягом двох-трьох днів гроші перераховувались на картку. Тепер же все по-іншому. Розбіжності і невиплату списують на війну.

“Все, що я отримала: дві чотириста. Це була заробітна плата за квітень, хоча я тоді вже не працювала, а також дві з половиною тисячі грошової допомоги. Як я потім дізналась, навіть цієї допомоги не отримали працівники “Сільпо” які були в магазинах (продавці, касири), що я вважаю неправильним. Я, звичайно, вдячна за допомогу, але чомусь я не отримала свої кошти. Я цього не можу зрозуміти. Можливо, вони цими двома тисячами п’ятсот хотіли просто, не знаю, замилити мені очі потім”.

Дівчина занепокоєна. Не може отримувати необхідну для неї допомогу від держави, бо довідку, яку їй видали, щоб вона мала можливість стати на біржу праці, некоректна. Ще й гроші не нарахували, які Марина заробила чесною працею.

“Вони зробили неправильний перехід зі ставки 0,5 на 100 відсотків, чи що, хоча мені казали, що я працюю на повній ставці. Через це значна кількість стажу зникла. Мені на біржі сказали, що будуть робити запит на “Сільпо”: яким чином, як правильно, вони мене переводили і просто там декілька днів, і там просто щось неправильно. Тому ось так”.

Сайт гострих новин UPN щиро закликає мережу супермаркетів “Сільпо” до конструктивного діалогу з працівниками компанії. Адже, до редакції також звертаються кур’єри з доставки. Бідкаються: ледь не власним коштом мусять заправляти транспорт, щоб не втратити роботу. Тож, готові надати компанії майданчик для обгрунтування власної позиції.

Автор: Андрій Парасюк

Схожі записи